Матеріальна відповідальність передбачена ст.130 КЗпП України: працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків.

Таким чином, вказаний вид відповідальності, як і дисциплінарна, може бути застосований виключно за умови вибору підприємством такої форми організації ведення бухгалтерського обліку як введення до штату посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером, тобто залежить від існування трудових правовідносин.

Відмінність матеріальної відповідальності від дисциплінарної полягає у тому, що перша настає лише у випадку обов’язкової наявності наслідку – шкоди, що перебуває у причинно-наслідковому зв’язку з фактом порушення покладених на працівника трудових обов’язків.

Оскільки матеріальна відповідальність є окремим видом юридичної відповідальності, покриття шкоди провадиться незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності за дію (бездіяльність), якою завдано шкоди підприємству, установі, організації (п.4 Положення про матеріальну відповідальність робітників і службовців за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації, затверджене указом Президії Верховної Ради СРСР № 4204-IX від 13.07.1976).

Вважаємо, що використання у цьому формулюванні словосполучення «покриття шкоди» є дещо неточним. Як правило, розмір відповідальності обмежується певною частиною заробітку працівника, тобто не завжди еквівалентний розміру дійсно завданої шкоди, за винятком випадків, чітко передбачених законодавством (ст.130 КЗпП України).

Однією із обов’язкових умов притягнення до матеріальної відповідальності є винні протиправні дії (бездіяльність) працівника, внаслідок яких заподіяна шкода.

Відповідно до Кодексу законів про працю України (ст.ст.132, 134, 135), матеріальну відповідальність поділяють на три види: обмежену, повну та підвищену.

Із бухгалтером, відповідно до «Переліку посад і робіт, що заміщаються або виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування у процесі виробництва», затвердженого постановою Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦРПС №447/24 від 28.12.1977, договір про повну матеріальну відповідальність не укладається.

Проте, досить поширеним є додаткове покладення на бухгалтера обов’язків касира. У такому випадку, відповідно до вимог Розділу І зазначеного Переліку, з бухгалтером який виконує обов’язки касира може укладатися письмовий договір про повну матеріальну відповідальність.

Важливим є те, що при відсутності письмового договору про повну матеріальну відповідальність на працівника за заподіяну ним шкоду (незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування у процесі виробництва) може бути покладена лише обмежена матеріальна відповідальність (п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» №14 від 29.12.1992).

Однак, ст.134 КЗпП України, передбачає і інші загальні випадки, коли працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди незалежно від укладення договору про повну матеріальну відповідальність. А саме, якщо:

  • майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;
  • шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;
  • шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані;
  • шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;
  • відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов’язків;
  • шкоди завдано не при виконанні трудових обов’язків.

В основному, бухгалтер може бути притягнутий до обмеженої матеріальної відповідальності у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, розмір якого визначається відповідно до «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995.

Шановні бухгалтери, сподіваюсь вказана інформація буде вам корисною, особливо коли роботодавець безпідставно намагається притягнути до повної матеріальної відповідальності!

Для запису на консультацію

Заповніть форму, щоб замовити зворотній дзвінок

*натискаючи «Відправити», Ви погоджуєтесь з політикою конфіденційності